Методичний кабінет
Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області

Четвер, 06.05.2021, 07:07

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | На допомогу батькам | Реєстрація | Вхід

Діти і гроші

Чи давати дітям гроші, і якщо давати - то як і скільки. Це питання незмінно викликає бурхливі дискусії. Одна з крайніх думок - малюку гроші не потрібні. Не потрібні до тих пір, поки він сам не почне заробляти. Та і тоді він повинен віддавати всю зарплату батькам. Доти, мабуть, поки не почне віддавати зарплату жінці. Або, вважають інші, гроші потрібно давати за першою вимогою, незалежно від планів батьків.

Істина, як завжди, десь посередині. З тієї миті, як дитя починає випробовувати потребу в самостійній витраті грошей, усвідомлює, що це таке, тобто, з того моменту, коли він хоче мати свої гроші, - вони мають у нього бути.

Є думка, що треба оплачувати дітям хороші відмітки і роботу по дому. На перший погляд, ця ідея видається принадною, оскільки виплати стимулюють дитину краще вчитися і бути хазяйновитою, акуратною.
Але тут є серйозний підводний камінь, прямо-таки підводна скеля.

Людина повинна ставити перед собою цілі і прагнути до їх виконання і тому вчитися. Завдання батьків тут - виробити інтерес до навчання як до такого, а не підміняти його інтересом до грошей. До того ж якість оцінки буває різною - оцінка, все ж, річ суб'єктивна. Взнати, що дитина випрошує хорошу відмітку, мені, скажімо, було б неприємно.

З домашнім господарством і самообслуговуванням приблизно та ж картина.
Не треба підміняти виховуване усвідомлення необхідності деяких дій прагненням до грошей. Краще пояснити, що люди, що живуть разом, повинні думати один про одного. Адже дорослому ніхто не оплачуватиме чищення зубів і миття посуду в своєму будинку.

Все це не означає, що взагалі ніяк не треба відзначати успіхи сина або дочки в навчанні або інших справах. Навпаки, дарунок на закінчення навчального року буде дуже до речі - як визнання заслуг і праць дитини, як знак уваги до його справ.

Сума має бути фіксованою в певний проміжок часу - адже ми готуємо людину до того, що вона повинна навчитися самостійно приймати рішення, розпоряджатися обмеженими ресурсами.

Грошей повинно бути менше, ніж хочеться, але більше, ніж життєво необхідно. Адже і у дорослих рідко буває досить грошей. Грошей повинно бути достатньо, щоб людина навчилася приймати самостійні рішення - купити цукерку або жуйку, наклейку або сувенір мамі, сходити в кіно або купити книгу, поїсти морозива або купити дарунок другу.

У жодному випадку не треба ставати самим і робити дитину рабами розкладу. Ніхто не говорить про те, що якщо батькам затримують зарплату, вони повинні їх шкіри ось вилізти, але дати дитині його виплату. Ніхто не наполягає, що не можна додати дитині грошей на крупну покупку або допомогти їй, якщо вона не розрахувала свої витрати. До всього треба підходити розумно і керуватися відчуттям міри.

З людиною, хоч і з маленькою, треба розмовляти. Треба пояснювати їй свої дії. Наприклад, в даний момент гроші потрібні на їду або загально сімейні вирішення про крупну покупку. Також незайве буде пояснити дитині, що вона повинна розраховувати свої витрати виходячи зі своїх матеріальних можливостей.

Навмисно не згадуються суми, які треба видавати дітям. Матеріальна ситуація у всіх різна, ціни в сусідніх магазинах теж в кожного свої. Уявлення про розумні витрати кожен має власне. Чим старше дитя, тим більше йому потрібно. І краще, якщо пам'ятати про це будуть батьки, не вимушуючи дитину нагадувати про свої збільшені потреби і постійно випрошувати щось понад покладене.

Дитя не повинне відчувати себе збитковим в порівнянні з друзями. Якщо ви віддали дитину в елітну школу - його матеріальні можливості не повинні в десятки разів відрізнятися від можливостей його сусіда. Причому це правило важливе як в той, так і в інший бік.

Незалежні доходи дитини, будь то грошовий дарунок родичів або стипендія, належать самій дитині. Ці суми ніяк не повинні позначатися на його постійних доходах.

Штрафи за погане навчання або погану поведінку неприпустимі. Зате цілком логічна участь дитини у відновленні зіпсованого ним. Головне тут - дотримувати міру.

Дуже важливо чітко визначити, які саме витрати дитина робить зі своєї кишені. Скажімо, маленькому дитяті одяг купує мама. А дорослому? А книжки? А зошити? Мобілка і фотоапарат? Кожен батько повинен заздалегідь продумати відповіді на ці питання.

Послідовність не менш важлива. Неприпустимо спочатку дати дитині грошей, а потім забрати їх під слушним приводом. Або засуджувати те, як розпорядилося грошима дитя. Раз витратив - значить, так вважав потрібним. Саме для цього і були дані йому гроші. Лише самостійно людина зможе навчитися раціонально витрачати гроші, розраховувати свої можливості, порівнювати їх зі своїми бажаннями.

Якщо Ви берете у дітей в борг - обов'язково повертайте! Інакше діти засвоять, що «своїм можна не повертати». Постарайтеся поменше міркувати про заробітки інших людей: негідно звання культурної людини ритися в чужих гаманцях.

Справжня ціна, яку ми призначаємо грошей, пізнається тоді, коли ми їх втрачаємо. Не втрачайте разом з грошима свою людську гідність!

Якщо ми хочемо виростити самостійну, розумну, думаючу людину, ми не можемо позбавляти її можливості намагатися бути такою з раннього дитинства.
 
Поради батькам підлітків, яких важко виховувати
 

Підлітковий вік психологічно обумовлений віковою кризою, формування новоутворення та фізіологічними змінами. Дитина, яка досить швидко дорослішає іноді не спроможна впоратись зі змінами, які досить швидко відбуваються в її житті.

    Коли дитина, самостійно не спроможна впоратись із темпом дорослішання, то в неї виникає ряд труднощів, які з часом можуть сприяти формуванню відхилень від норм поведінки, певні девіації, іншими словами про таких дітей говорять – підліток, якого важко виховувати..

      Така дитина потребує потребує особливого ставлення, підвищеної уваги сім'ї, учителя. Вона несприйнятлива до засвоєння позитивного соціального досвіду людства, у неї різке розходження між розумінням суспільних етичних норм й поведінкою людини, вона несприйнятлива до впливу інших людей, до тих чи інших виховних впливів.

Батькам, які помічають за своєю дитиною наступні прояви в поведінці, варто змінити модель спілкування.



Особливості особистості дитини:

– неадекватність самооцінки та рівня домагань;

– невміння спілкуватися; відсутність сенсу та чіткої мети в житті;                                  

– відсутність суб'єкта турбот; відсутність інтелектуальних та естетичних інтересів;

– реакція на пережиту важку ситуацію;

– емоційна недорозвиненість;

– проблеми сфери мотивації та потреб;

– психологічний інфантилізм;

– відсутність дисциплінованості;

– безвідповідальна поведінка.

     Якщо ви помічаєте за дитиною такі прояви, тоді скористуйтесь наступними порадами:

Інтерес – проявляйте зацікавленість до вподобань вашої дитини, з'ясуйте, що  подобається вашій дитині, створіть умови, щоб розділяти захоплення, або знайдіть, щось, чим ви б могли займатись разом. Можливо, це буде не легко, але не здавайтесь, важливою частиною побудови теплих, відкритих стосунків із підлітком, це частина того, що об'єднає.
Строгість – підлітковий вік, це період бунтарства та протидія правилами. Батькам необхідно створити умови, рівні для всіх членів родини. Кожен має виконувати внутрішньосімейні правила. Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності  безглузда. Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати свої діїнаперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.
Спілкуйтеся щодня - щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці.
    Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені до їхнє життя.

Терпіння- коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще.
Упереджувальний підхід - тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому вживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід може скоротити глибину й тривалість проблем вашого підлітка.
Єдиний фронт - у багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.
    Такі поради не виправлять ситуації зразу ж, і ваша дитина не зміниться за один день,  але допоможуть вам поступово досягти змін, а отже й покращити стосунки з підлітком.

Меню сайту

Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Травень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Сайт ВО

Сайт ММК

Друзі сайту

Друзі сайту